"Радіотехнічні поля, сигнали, апарати та системи"

Привід занурюється в середовище з метою збудження акустичних коливань і кавітації. А метою є керування кавітаційними процесами. Для цього необхідні сигнали зворотного зв'язку за кавітацією або параметрами акустичного поля в рідині. в результаті ми отримуємо складну систему, в яку входять генератор, п'єзопривід і кола зворотних зв'язків. Для проектування і аналізу такої системи необхідні передаточні функції привода, які і були виведені.

У зв'язку з тим, що параметри УЗВ змінюються така система, як і будь-який інший РЕЗ, потребуватиме настроювання при виробництві. Такі системи надто специфічні, щоб випускатися масово (немає необхідності виготовлення великої кількості систем). В кращому випадку це може бути великосерійне виробництво в межах якого настроювання системи не є проблемою.

В даній моделі С0 – статична ємність п’єзоелемента; Rе – опір електричних втрат, обумовлений діелектричними втратами і струмами стікання; См – ємність, що еквівалентна механічній податливості п’єзопривода ; Lм – індуктивність, еквівалентна механічній масі п’єзо-привода ; Rм – опір механічних втрат, обумовлений внутрішнім тертям, пов'язаний зокрема рухом областей спонтанної електризації. Ці величини визначаються експериментально для УЗВ, який планується застосовувати у певній мехатронній системі. Якщо існує можливість визначити ці параметри як розподілені, то в загальному вигляді модель не зміниться, а параметри моделі будуть визначатисч через лінійні розміри перетворювача. Але, наскільки мені відомо, розгляд УЗВ як системи з розподіленими параметрами більш доцільний при вирішенні задачі синтезу УЗВ. Тоді модель УЗВ має інший вигляд.

За допомогою вхідних струмів і напруг ми можемо контролювати інтенсивність акустичного поля в рідині навіть при зміні деяких параметрів рідини, але не можемо напряму контролювати ступінь розвиненості кавітації і кавітаційні ефекти. тому в деяких випадках необхідні і давачі тиску, розміщені в робочій рідині.